ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

«ЖИВЕ ПІД СОНЦЕМ ЛЮБОВІ ШЕВЧЕНКОВА ВЕСНА»

Для учнів основної школи

Мета: розкрити велич і безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного майстра слова Т.Г.Шевченка.

Наочне оформлення: портрет Т.Г.Шевченка, виставка книжок, репродукцій художніх творів, збірники творів.

Музичне оформлення: запис пісні „Реве та стогне Дніпро широкий”.

Обладнання: мультимедійна презентація, музичний центр, книжковий стелаж, свічки.

Хід години спілкування

Епіграф

Який потрібно мати

В душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство

І через сотні літ.

Яким зарядом треба

Наснажити слова,

Щоб пісня і сьогодні

Звучала, як нова …

О. Підсуха

На слайді демонструється акровірш

Т и мусиш нам співця назвати,

А дже умів лиш він один

Р абів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

С адок вишневий коло хати? (Дмитро Білоус)

Вчитель: Живе під сонцем любові Шевченкова весна…, саме так поетично звучить тема нашого уроку.

Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди й розтопила кригу. Саме в ці прекрасні березневі дні все людство вшановує великого Кобзаря. Протягом недовгих літ життя Т.Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі. Тож давайте і ми сьогодні кинемо чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву.

До портрета Шевченка підходить учень і учениця. У руках – запалені свічки

Свічку поставлю, свічку поставлю,

Мов перед образом, перед тобою.

І хоч у мріях народ свій заставлю

Стати навколішки поряд зі мною.

Благословенна хай буде година

І тая хата, і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

Стою перед тобою, поете,

Маленька, як макове зерня,

Твій погляд пронизує душу,

Немовби колючеє терня.

Схилюся низько, Тарасе,

І клятву тобі я приношу,

За всіх і за вся нерозумних

У тебе прощення я прошу.

Вчитель. Погляньмо уважно на портрет благородного і мужнього Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Подивляюся уважно. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді – віра у справедливість, якій віддав усе життя, віра у звільнення трудящих. У смуткові – уболівання за долю народу, Усе його життя – великий подвиг. Важким і тернистим був життєвий шлях
народного співця.

Звенигородщина – співучий куток України, в ньому. І саме тут 9 березня 1814 року

В похилій хаті, край села,

Над ставом чистим і прозорим

Життя хлопчику дала

Кріпачка – мати, вбита горем

– Радість і смуток, біль і нові оселі сповнювали груди. Син!… Яка радість!… Хай росте великий!… А виросте … і в голові смуток погасив радість: панові ще один кріпак, ще один підневільний страждалець.

– Діти, яке значення слова „кріпак”? (Це людина, закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ).

За народним повір’ям коли народжується дитина Господь благословляє її в білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на руки – майстром на всі руки, на серце – доброю. І такою дитиною, якій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко.

Йшли роки. Ріс хлопчик. Його босоноге дитинство проходило в селі Кирилівка. Хлопчик зростав допитливим. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном (за що його прозвали малим приблудою), все що було довкола нього, цікавили Тараса. Він завжди ходив замисленим – щось роздумував.

Прийшов час, і ось Тарасик уже школяр. Та недовго тривало Тарасова мука – наука. Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика.

Учні читають вірш Грицька Бойка

1-ий учень:

У старій хатині

Кріпака колись,

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

2-ий учень:

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

3-ій учень:

Умерли мама й тато...

Сирота – в дяка.

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

4-ий учень:

В пана – бусурмана

В Петербурзі – дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

5-ий учень:

Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

За ясну свободу,

Світло майбуття –

Він віддав народу,

Все своє життя!

Вчитель. Тарас виріс обдарованою дитиною. Доля його нагородила талантами.

Кобзар ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями. Ще змалку полинув Тарас у вир пісні, яка стала пізніше життєдайною силою для власних творів. Так народжувався перший талант – талант поета.

В тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато між людьми малярів. Мабуть через те, що край тихий хоч малюй: в садах та зорях...

Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева. Малював, наймитуючи в дяка, терпів знущання бо жага до малярства була сильнішою за всі кривди. Там, у рідній стороні, народжувався другий талант – талант художника.

Був Шевченко Кобзарем-співцем дум народних. У них – краса українських степів і рев Дніпра могутній, туга за рідним краєм і розмова з одинокою зорею що світить у душу. Із народного напившись джерела, зберігши у серці своєму найрідніші образи, помандрував Тарас у широкі світи. А поруч нього йшли дві посестри-Муза і Доля.

…Слава не забарилась. Український народ пишається своїм пророком і генієм, співцем волі і провісником нового життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу й усе розквітаючу радість.

Травень квіти зібрав зі всієї Вкраїни і сльозою скропив, і вірою повив та встелив путь з Петербурга до його вічного й тихого дому – на Чернечу гору, що стала Тарасовою горою. Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі). Це кобзарі.

Вчитель. Діти, чому Шевченка називають Кобзарем?

Учні. Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на старовинному інструменті – кобзі. Назва інструменту і дала назву – кобзарі.

Вчитель. Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України, але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав „Кобзар”. Входило до неї тоді 8 поезій.

Учні зачитують вірші із збірки„Кобзар” Т.Г.Шевченка

Вчитель: Зверніть увагу на збірки „Кобзар”, видані в різні роки. Не один вірш із цієї збірки знайшов дорогу до вашого серця. Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче і сміється, радіє і сумує.

Читання учнями творів Т.Г.Шевченка „Зоре моя вечірняя”, „Зацвіла в долині червона калина”, „Тече вода з-під явора”.

Вчитель. Багато віршів Тараса Шевченка покладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші Т.Г.Шевченка?

Слухання запису пісні „Реве та стогне Дніпро широкий”.

Вчитель. Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й і талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі.

Розгляд та коментар репродукції Шевченка „Автопортрет”(1840).

Вчитель. Запитання вчителя до учнів.

• Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу? (Т.Г. Шевченко)
• Що означає слово „автопортрет”? (Автопортре́т – портрет художника, виконаний ним самим )
• Яким ви бачите поета? (Молодим, добрим, розумним)
• Що виражають очі? (Печаль, біль)
• Високе чоло свідчить про глибокий розум.
• Про що думає поет?

Декламування вірша «Думи мої, думи мої …»

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками...

„Я так її люблю, я так її люблю

Мою Україну убогу...” .

Вчитель. Україні він віддав своє життя і мріяв бачити її і народ український вільними. Пам’ять про поета вічна.

До своїх нащадків, до нас з вами поет звертався словами:

„І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Незабудьте пом’янути

Незлим тихим словом”.

Пам’ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам’ять: іменем Шевченка названо вулиці, театри. Національний університет носить його ім"я. На майданах міст і сіл споруджено пам’ятники поету.

Отже, живе під сонцем любові Шевченкова весна … вона прийшла на землю, яку сходив Тарас малими, босими ногами й засівав словом.

Діти зачитують присягу:

Уклін тобі, Тарасе,

Великий наш пророче,

Для тебе вірно б’ється,

Те серденько дитяче.

За тебе вічно б’ється

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть,

Те зробим ми, їх діти.

Звучить лірична мелодія

Литературный вечер дает представление о личности и творчестве Т.Г. Шевченко, как литератора, так и художника, формирует интерес к личности и творчеству Т.Г. Шевченко. Может быть применено на факультативных занятиях по литературе, для проведения классных часов и библиотечных мероприятий.

Оборудование: карта Украины, портрет Т.Г.Шевченко; картины Т.Г.Шевченко; песня «Ревет и стонет Днепр широкий». Портрет художника К. Брюллова, портрет поэта Жуковского /художника К. Брюллова/

«Он сам был бессмертной песней своего талантливого, свободолюбивого народа»

Белинский .

/Звучит песня «Ревет и стонет Днепр широкий»/

Библиотекарь: Эту знаменитую песню о Днепре сочинил Тарас Григорьевич Шевченко. Он был великий поэт - слагал чудные стихи, кроме того, он был и талантливый художник - писал прекрасные картины. Довольно взглянуть на него, чтобы запомнить этот высокий лоб, серо-голубые глаза. С портрета на нас смотрит человек с простым добрым лицом. И сегодня мы собрались, чтобы поговорить об этом человеке. Мне помогут учащиеся 8 класса.

1 Ведущий : Тарас Шевченко родился 190 лет назад в 1814 году, в бедной крестьянской семье. Отца звали Григорий Иванович, а мать - Катерина Якимовна. Все родные были крепостными. Тарас родился в селе Моринцы. Но вскоре пан перевел семью в село Кириловка - теперь Шевченко, на Черниговщине. Тут в убогой хате прошло его детство (показ картины «Хата»).

2 Ведущий : Семья жила в нужде: пять сестер и два брата. Отец и мать пропадали на панском поле, и Тарас целыми днями их не видел. Мать заменяла сестра Катерина. Тарас рос очень любознательным. Он любил слушать сказки и песни. Но больше всего он любил деда Ивана. Он рассказывал о героях, о восстаниях крепостных крестьян. Рассказы деда будили у Тараса раздумья о судьбе крепостных людей.

3 Ведущий: О том, как Тарас ходил искать железные столбы, которые подпирают небо, рассказали его родные. Один раз играл он в садике. Тихо журчала речка. На кустах калины пели птицы. Полуденное солнце медленно катилось по небу. Катерина полола цветник и тонким голосом пела песню. Она не видела, как Тарас сошел вниз, в долину, и побрел за село. Дед Иван говорил: «Там небо подперто столбами».

Да где же столбы, что небо подпирают? Может быть, там, где небо сходится с землей?
Далеко - далеко на закате садилось солнце.
Навстречу Тарасу ехали чумаки, они привезли мальчика домой. Тем временем в хате началась тревога. Катерина с ног сбилась, нигде не нашла своего любимца. Но вот показалась белая голова.
- Пришел! Пришел! После ужина уложила его спать, с ласковым укором назвала его «бродяжкой».

4 Ведущий : Рисовать начал очень рано. Как попадется ему в руки мел или уголь, так сейчас разрисует стену или пол в хате. Мать и сестра Катерина очень хорошо рисовали. На стенах около окон - цветы, на печке - голубей, петухов. Их приглашали рисовать в соседние хаты. Зимой мальчик наблюдал, какие рисунки рисует мороз на стекле, на смену зиме приходила весна. Позже Тарас Шевченко пишет поэму «Гайдамаки» и так рисует весну.

Землю, спавщую под снегом,
Весна разбудила,
Муравой - травой одела,
Цветами покрыла.

В поле жаворонок звонкий,
Соловей на вербе
Пробужденную встречают
Землю песней первой.

1 Ведущий: Когда Тарасу минуло 8 лет, дед Иван отдал его в науку к дьяку Павлу Рубану. Первый год дьяк учил ребят славянской азбуке. На второй год - читать и писать. Вот была и вся грамота. Тарас быстро освоил эту грамоту. А девочек и совсем не учили. Учитель - дьяк был очень сердитый. Провинившихся учеников часто стегал вишневыми розгами. А по субботам порол всех подряд - и правых и виноватых. Тарас был послушным ребенком. Однако в субботу попадало и ему.

Листок бумаги. И скреплю
Я ниткой книжечку. Крестами
И тонкой рамкою с цветами
Кругом страницы обведу.
Перепишу сковороду
Или «Три царие со зары»
И от дороги в стороне,
Чтоб обо мне кто не судачил
Пою себе и плачу.

2 Ведущий: Самые дорогие люди - это отец и мать. Когда Тарасу было 9 лет умерла труженица мать, она часто болела. Осенью того же года отец привез из Моринц мачеху с 3 детьми. Тяжело жилось сиротам. Однажды отец уехал из дома далеко с чумаками. В это время в хату зашел старый солдат - и попросился переночевать. Утром солдат увидел, что из его мешка кто-то выкрал 3 золотых. Мачеха заподозрила Тараса, и избила его, он спрятался в кустах калины. А потом выяснилось, что били Тараса напрасно, потому что деньги украл Степанько - сын мачехи. Отец часто ездил в дальние дороги. Зима была лютая, а какая одежда у крепостного? Свитка с дырками, на спине ветер гуляет. Недолго проболел Григорий Иванович, перед смертью поглядел на Тараса и сказал, что в хозяйстве ему делать нечего, потому что из него выйдет большой человек.

Библиотекарь: Много пришлось Тарасу перенести невзгод, но он постоянно учился, только учителя были у него не совсем удачными. Учился он рисовать в основном у дьяков, которые доверяли ему самую трудную работу. Прошло немного времени - из далекого города Вильни приехал пан Павел Васильевич Энгельгардт, владелец Тараса, который забрал его к себе в покои казачком. Тарас Шевченко впервые видел такие большие города, как Киев. Теперь пришлось ему учиться польскому языку.

3 Ведущий: Тарас был подвижный, привык работать, а тут приходилось сидеть в прихожей. На ночь спать Тарас ходил в людскую, там стоял его заветный сундучок с картинками, чаще всего рисовал он деда Ивана. Однажды пан с женой поехали на бал. Казачок зажег свечи, и начал срисовывать портрет одного из героев В.О.войны 1812 года - казака Платонова. Он его срисовал полностью, осталось дорисовать только копыта коню. Увлекшись работой, он не заметил, как вернулся пан и вошел в кабинет.

Кто тебе позволил свечи жечь? Побил пан Тараса, да еще и наказал слуге Сидорке на другой день, на конюшне отстегать его розгами. И все-таки с каждым днем рисунков в сундучке становилось все больше. В свободное время он рисовал сад дома, людей. Пани София как-то сказала своему мужу, что Тарас хорошо рисует, тогда в праздничные дни, пан позволил ему рисовать в своем саду с натуры. Как-то раз зашел сосед пана. Это был известный художник - портретист Ян Рустем. Он сразу оценил рисунки юного крепостного, советовал пану отдать его учиться. Грянули события 14 декабря 1825 года. Эхом они прокатились по России. Царь - самый крупный помещик в России - казнил людей за то, что они требовали воли, земли, человеческих прав. Осенью 1830 года революция докатилась и в Вильну, обеспокоенный пан Тараса бросил службу в Вильне и умчался в Петербург. Так юный Тарас попал в большой город, столицу России.

4 Ведущий: Пан все-таки отдал наконец Тараса учиться к художнику В.Ширяеву, который в свое время тоже был крепостным. Ему было дано право пользоваться библиотекой художника. Ширяев тогда расписывал потолок большого театра. Эту работу он доверил Тарасу.

Кто это расписал? - спросили у Ширяева.
- Это мой ученик, крепостной пана Знгельгардта, Тарас Шевченко.
- Хорошо рисует!
- Так он и портреты, и картины пишет. Талант!
- Это хорошо! Надо, чтобы такой талант не пропал. Надо бы послать его в высшую художественную школу - в Академию.
- Что вы, в Академию? Туда же крепостных не допускают. В Академии имеют право учиться только свободные люди.

1 Ведущий: Тараса привлекали красоты Летнего сада, он ходил любоваться и рисовать мраморные статуи. И однажды встретился с земляком - художником Иваном Максимовичем Сошенко, через которого познакомился с передовыми людьми того времени: Венициановым, Брюлловым. Тогда же в тайне от друзей начал писать стихи, поэмы «Порченая», «Думы мои».

Думы мои, думы мои
Горе, думы с вами!
Что вы встали на бумаге
Хмурыми рядами?
Что вас ветер не развеял
Пылью на просторе?
Что вас ночью, как ребенка
Не приспало горе?

2 Ведущий : Передовые люди Петербурга - писатели, поэты, художники - стали друзьями Тараса Шевченко. Они пробовали уговорить пана, чтобы отпустил Тараса на волю, Но где там! И слушать не хотел. Пану нужны деньги. Когда, решив выкупить его из крепостного рабства, они спросили, сколько он возьмет за Тараса, - пан запросил 5 тысяч. Сговорились на 2,5 тысячах. В то время это были большие деньги. Друзья всем сердцем решили помочь. Жуковский уговорил Карла Брюллова написать его портрет и разыграть этот портрет в лотерею. Портрет был написан - он и сейчас в Киеве в музее Т.Г.Шевченко. Его разыграли в лотерею, собрали 2,5 тысяч рублей и выкупили Тараса из неволи. Тогда ему было 24 года. 25 апреля 1838 года на квартире художника Брюллова Тарасу была вручена отпускная. С огромным увлечением Тарас взялся за работу. Писал картины под руководством Карла Брюллова. Много читал, пополнял свои знания. А главное - он теперь был вольным человеком! Тарас Григорьевич писал своему брату Никите: «Живу, учусь, никому не кланяюсь и никого не боюсь… Великое счастье быть вольным человеком».

3 Ведущий: Учась в Академии художеств, Тарас Григорьевич проявил большое дарование. Он получил в награду 3 серебряные медали за картины: «Рисунок с натуры», «Маленький побирушка дает кусок хлеба собаке», «Цыганка-ворожея». В то же время у Тараса проявился талант художника и поэта. Он писал народные стихи. Собрав их, он издал книгу, которую назвал «Кобзарь», поэму «Гайдамаки» и многие другие стихи.

В темной роще ветер воет,
По полю гуляет,
Он на тополь налетает,
К земле пригибает.
Стан высокий, лист широкий
Зачем зеленеет!
Кругом поле, словно море,
Широко синеет
Погляди чумак на тополь,
Сердцу грустно станет;
Чабан утром с сопилкою
Сядет на кургане,
Глянет и душа заноет:
Кругом ни былинки!
Гибнет тополь, как в неволе
Гибнет сиротинка.

Поэтические произведения Шевченко иногда заполнял живописными работами. Так он сочинил поэму «Катерина» и на эту тему же написал картину.

4 Ведущий: Тарас Григорьевич давно жаждал побывать на Украине. Он не был там 14 лет. На родине Тарас Григорьевич навестил своих братьев - Микиту, Осипа и сестер - Катерину, Ярину, Марусю. Побывал у деда Ивана, у всех своих родных. Тарас Григорьевич очень любил детей. Проезжая по Украине и глядя на детей крепостных, он как бы видел свое детство.

Когда еще…
Мальчишку встречу, одинок
Как с ветки сорванный листок.
Сидит он прислонившись к тыну,
Одетый в рваную холстину, -
И мнится мне, что это я,
Что это молодость моя!
И мнится мне: в суровой доле
Он не увидит вольной воли,
Священной воли. И вот так…
И вот так -
Напрасно - прахом пролетали
Все лучшие его года.

На Украине Тарас Григорьевич был в течение жизни три раза.

1 Ведущий : В 1846 году интеллигенция Киева организовала кружок людей, которые мечтали объединить славянские народы в одну семью, мечтали уничтожить крепостное право. В кружке был доносчик и 5 апреля 1847 года Шевченко был арестован. Во время ареста нашли рукописи его стихов «Сон», «Заповедь». В стихах он смеется над царской четой:

Царь по залам выступает
Высокий, сердитый.
Прохаживается важно
С тощей, тонконогой
Словно высохший опенок
Царицей убогой.
А к тому ж она бедняжка
Трясет головою.

Царь Николай читал, он был в бешенстве. Суда не было. Царь написал своей рукой: «Под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать». Это было самым суровым наказанием. Шевченко повезли в Оренбург, затем в крепость-тюрьму Орск. В Орске рядового Тараса Шевченко муштровали каждый день до потери чувств. Он был измучен, болел цингой. Но не падал духом, а начал тайком писать стихи и прятать их за голенище сапог, по-украински - «халява». Эту книжечку так и зовут теперь «Захалявная». В ссылке Тарас много слышал рассказов о страшной жизни крепостных России. Видел Тарас, как местное население казаков терпит людское угнетение.

2 Ведущий: Неожиданно весной 1848 года в Оренбург приехал молодой географ и моряк офицер Алексей Бутаков. Ему нужно было подобрать людей, чтобы взять их с собой на Аральское море для изучения его берегов и богатства. Бутаков взял Шевченко для зарисовок берегов Аральского моря. Тарас был рад вырваться из крепости, он мог рисовать. Отряд прошел пешком 700 км. до форта Раим, готовились к морскому походу. Два месяца плавал на корабле « Константин» и все рисовал и рисовал. За это время он написал много волнующих стихов о Родине, о своей любимой Украине. Вспоминая свое детство он писал:

Вишневый садик возле хаты,
Хрущи над вишнями снуют
С плугами пахари идут,
Идут домой, поют девчата,
А матери их дома ждут.

Все ужинают возле хаты.
Звезда вечерняя встает,
И дочка ужин подает.
Ворчала б мать, да вот беда-то,
Ей соловейко не дает.

Мать уложила возле хаты
Ребяток маленьких своих
Сама заснула возле них,
Затихло все… Одни девчата
Да соловейко не затих.

3 Ведущий: Почти полтора года исследовала экспедиция берега Аральского моря, на вторую зиму прибыла опять в Орск. В это время один из офицеров донес, что Шевченко нарушил царскую волю - рисует и пишет, а начальство ему потворствует. У Шевченко сделали обыск, отобрали его бумаги, книги и посадили в тюрьму. Через пять месяцев его перевели в Ново-Петровскую крепость.

4 Ведущий: Когда Шевченко везли в эту «незапертую тюрьму», он взял свежую веточку вербы и привез с собой. Поэт посадил и каждый день поливал ее, и вот из веточки выросло большое дерево. В этой крепости пробыл Тарас Григорьевич 7 лет, за ним постоянно следили, как бы у Шевченко снова не оказалось в руках карандаша и бумаги. Это была мука. Были случаи, когда солдатам присылали по почте деньги, офицеры брали их и пропивали, если солдат возмущался, то его прогоняли через строй. 2 тысячи солдат ударяли провинившегося розгой. Тарас нарисовал картину «Кара шпицрутеками». Из глины Тарас Григорьевич лепил фигурки детей, которые позировали ему. Он очень любил детей и впоследствии изобразил их в картинах: «Дети нищие», «Дети просят милостыню». Десять лет и три месяца пробыл Шевченко в ссылке, которая подорвала его здоровье. 1 августа 1857 года комендант крепости выдал Шевченко билет до Петербурга. Но когда Тарас Григорьевич прибыл в Нижний Новгород, у него отобрали документы и запретили жить в Москве и Петербурге. После долгих хлопот друзей Шевченко был разрешен въезд в Петербург.

1 Ведущий: В конце мая 1859 года он получает разрешение на выезд в родную Украину. Поехал Тарас Григорьевич с Украины, но думка поселилась - дожить свой век на Родине.

2 Ведущий: После возвращения из путешествия по Украине Шевченко долго хворал, но очень много работал: готовил новое издание «Кобзаря», ему очень хотелось, чтобы простой народ учился, он составил для этого букварь. В 1860 году он пишет более 40 поэм для взрослых и детей. Зимой Тарас Григорьевич совсем расхворался и слег. 9 марта 1861 года ему исполнилось 47 лет. Пришли поздравительные телеграммы, пришло много друзей, но Тарас Григорьевич уже не мог подняться. На другой день ему стало легче. В половине шестого он встал, пошел в мастерскую дописать портрет. Но, когда начал спускаться с лестницы, ноги у него задрожали, он покачнулся и упал. Холодным утром 10 марта 1861 года его не стало. Друзья схоронили поэта на смоленском кладбище в Петербурге. Но еще при жизни Шевченко написал «Завещание», просил похоронить его на милой Украине. Выполняя его завещание, друзья начали хлопотать о том, чтобы перевезти прах на Украину. От Москвы до Киева везли на лошадях. Гроб пронесли по-над Днепром на Подол, поставили на пароход и отвезли в Канев. И тут, над Днепром, на высокой круче схоронили поэта, как он завещал.

Библиотекарь : Тернист и труден был жизненный путь поэта и художника, коротка его жизнь, но он никогда не изменял своему народу. Много лет прошло после смерти Тараса Григорьевича Шевченко, но он живет в памяти народа.

Семенкова Вера Степановна , библиотекарь

→ Отношение к БЕДНОСТИ (в семье и школе)
Сам себе РЕЖИССЁР → ЛИТЕРАТУРА → учительская ПОДСОБКА

__________________________________

Из краткой биографии
Т.Г. ШЕВЧЕНКО

Харьков
Памятник Тарасу Шевченко
(скульптор Матвей Манизер,
архитектор И. Г. Лангбард,
1935)

Фотограф
А. В. Богданов

Шевченко Тарас Григорьевич ,
украинский поэт, художник, мыслитель,
революционный демократ

Выдающийся малороссийский (украинский) поэт и художник Т.Г. Шевченко родился 25 февраля (9 марта) 1814 года в селе Моринцы Звенигородского уезда Киевской губернии (ныне — Черкасской обл.) в семье крепостного крестьянина помещика П.В. Энгельгардта. Через два года родители Тараса переселились в село Кирилловку, где он провел детство. Мать Тараса умерла в 1823 году, в том же году отец женился вторично на вдове, имевшей троих детей. В 1825 году, когда Шевченко шел 12-й год, умер и его отец.

С этого времени начинается тяжелая, кочевая жизнь беспризорного ребенка, сначала у учителя-дьячка, затем у соседних маляров. В школе дьячка Шевченко выучился грамоте, а у маляров познакомился с элементарными приемами рисования. В 1828 году, он попал в прислугу помещика Энгельгардта в селе Вильшана, сначала поваренком, а затем в роли казачка.

Через год Тарас служил в доме помещика в Вильно, а с его переездом в столицу в начале 1831 года — в Петербурге. Обнаружив способности мальчика к рисованию, Энгельгардт решил сделать из него домашнего живописца и послал его в 1832 году в обучение к «разных живописных дел цеховому мастеру» В.Ширяеву.

Эрмитаж юноша посещал по церковным праздникам, срисовывал статуи в Летнем саду, где в 1836 году и познакомился с земляком — украинским художником И.М. Сошенко, который, посоветовавшись с украинским писателем Гребенкой, представил Тараса конференц-секретарю Академии художеств В.Григоровичу, художникам Венецианову и К.Брюллову, поэту В.Жуковскому.

Знакомства с этими очень известными людьми имели огромное значение в жизни Шевченко, особенно в деле освобождения его из неволи.

Первая попытка склонить Энгельгардта к освобождению Шевченко во имя гуманности оказалась неудачной. Брюллов отправился для переговоров к помещику, но вынес от него лишь то убеждение, «что это самая крупная свинья в торжковских туфлях» и просил Сошенко побывать у этой «амфибии» и сговориться о цене выкупа. Сошенко поручил это щекотливое дело людям более авторитетным.

Тогда, «сговорившись предварительно с моим помещиком, — писал Шевченко в своей автобиографии, — Жуковский просил Брюллова написать с него портрет, с целью разыграть его в частной лотерее. Великий Брюллов тотчас согласился, и портрет у него был готов. Жуковский, с помощью графа Виельгорского, устроил лотерею в 2500 рублей, и этой ценой была куплена моя свобода 22 апреля 1838 года». В знак особого уважения и глубокой признательности к Жуковскому, Шевченко посвятил ему одно из наиболее крупных своих произведений: «Катерина». В том же году Тарас Шевченко поступил в Академию Художеств, где стал учеником и товарищем К.П. Брюллова.

В 1840 вышел сборник поэтических произведений Шевченко «Кобзарь», где были впервые опубликованы стихотворения «Думы мои», «Перебендя», «Думка» («Нащо менi чорнi брови…»), «К Основьяненко», «Иван Подкова», баллада «Тополь», поэмы «Катерина» и «Тарасова ночь».

Раннее творчество Шевченко, итоги которого были подведены появлением «Кобзаря», развивалось в русле романтизма. В балладах и поэмах реальность тесно сплетается с фантастикой народных легенд и преданий; в основе сюжетов лежит несчастная, трагически обречённая любовь. Однако уже в ранних произведениях Ш. заметна мощная струя реализма. То же движение к реализму наблюдалось и в самой крупной из его исторических поэм «Гайдамаки» (1841), в которой были изображены события великого народного восстания 1768.

В 1846 Шевченко вступил в тайное Кирилло-Мефодиевское общество, где занимал наиболее левые позиции; и в апреле 1847 был арестован и затем отдан в солдаты в Орскую крепость (в Оренбургскую губернии, а в 1850 - в Новопетровское укрепление на полуострове Мангышлак, ныне г. Форт-Шевченко

Но и это не помешало Тарасу Григорьевичу Шевченко приобрести известность и остаться в истории культуры. Сейчас он считается основоположником новой украинской литературы, зачинателем критического реализма и революционно-демократического направления в украинской литературе и живописи.

По материалам Интернета подготовлено Геннадием Толбухиным

ТАРАС ГРИГОРЬЕВИЧ ШЕВЧЕНКО - НАРОДНЫЙ ПОЭТ И ХУДОЖНИК

Цель: 1) Расширить знания о жизни и творчестве Т.Г. Шевченко

2) Познакомиться с некоторыми фактами из биографии поэта

Что вы знаете о Т.Г. Шевченко?

Имя известного кобзаря знакомо всему миру. Его знают не только как великого народного поэта, но и как таланливого художника.

Слайды

Ешё в раннем детстве Тарас выделялся из круга оборванной детворы любовью к исскуству. Любовь к рисованию заставляла его искать учителей.

Слайды

В 8 лет отец отдал его к дьяку «в науку». Интересная была та наука. Дьяк был пьяницей и за малую провинность карал своих учеников розгами.

Ти взяла

Мене, маленького, за руку

I в школу хлопця одвела

До пьяного дьяка в науку

- Учися, серденько, колись

З нас будуть люди, ти сказала

Тарас рисова мелом, угольком на воротах, на стенах и этим делал много хлопот. А когда зарабатывал копейку покупал бумагу и делал из неё записную книжку, т.к. очень любил писать и рисовать.

Куплю

Паперу аркуш I зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами I в i зерунками з кв i тками. Кругом листочки обведу та й списую Сковороду або «Три цар i е со дари». Сам соб i у бур`ян i щоб не почув хто, не побачив. Висп i ваю та плачу.

«Три цар i е со дари – название рождественской песни, песни-колядки.

Слайды

После того как умерли родители в 1824 умерла мама, а в 1825 умер отец.

Недолго длилась Тарасова «наука»

Сколько ему было лет?

(11-лет)

Почувствовав себя чужим в отцовском доме Тарас уходит из дома, попадает то к одному, то к другому дьяку, он настойчиво искал художника, который мог научить его рисовать.

Но как-то дьяк Ефрем напил ся и заявил, что у мальчика нет таланта.

И вернулся Тарас в свое село.

Это было в 1827 году

Сколько лет ему было? (13-лет)

Какое стихотворение приходит на память?

(Мен i тринадцятий минало)

В 1831 году началось польское восстание и Энгель Г а рд вынужден был переехать из Варшавы в Питербург.

Там пом ещ ик отдал Тараса в обучение к домашнему художнику Ширееву. Затем судьба и счастливы й случай свели Шевченко с уважаемыми людьми – художниками Алексеем Венециановым и Карлом Брю л овым, а т а к же с величайшими российским поэтом и учителем царских детей Василием Ж уковским. Все эти люди помогли талантливому кре постному .

Брю л ов нарисовал портрет Жуковского, большую часть денег за который отдала царская семья из-за уважения к Жуковскому

На эти деньги 2500 рублей Шевченко был выкуплен из крепостных 22 апреля 1838 года. В этом же году он был принят в академию исскуств, а по окончании в 1847 году был утвержден учителем рисования Киевского университета. Эти годы 1840-1847 стали лучшими в жизни Шевченко, так как в этот период расцвело его поэтическое дарование.

1840г.- сборник Кобзарь

1842г.- крупное произведение «Гайдамаки»

Но в 1846 г. вступление в тайное общество Кирило-Мифодиевское завершилось печально, все члены общества впоследствии были арестованы, а Шевченко был сослан в Оренбурский корпус с запретом писать и рисовать.

Больше всего досталось Шевченко за поэму «Сон», в которой он высмеивает императорское симейство. 3атем он был сослан в Новопетровское (1850-1857). Ему было запрещенно рисовать, но он писал несколько повестей на русском языке «Княгиня» «Художник» «Близнецы»

В 1857г благодоря настойчевым ходотайствам за него вице президента Академии Художников, Шевченко был освобождён. Он вернулся в Питербург и полностью предался поэзии и исскуству. Он мечтал купить усадьбу над Днепром, но не довелось, тяжелые годы ссылки ослабели организм поэта. В 1861г он скончался. Сначала он был похоронен в Питербурге, но затем прах поэта был перевезён на Украину неподалёку от Киева. Сбылось желание поэта о котором он написал в «Заповит е »

Як умру так поховайте

Мене на могили

Серед степу широкого

На Вкраини милой

Цитата из дневника

«Странное, однако ж, это всемогучее прозвание.

Я Хорошо знал, что живопись - моя будущая професия… и вместо того…я сочинял стихи, за которые мне никто гроша не заплатил и которые наконец, лишили мне свободы…»

- Что нового вы узнали о Т.Г. Шевченко?

- Кем был Т.Г. Шевченко в творческой жизни?

Где находится главный Шевченковский музей? (В Киеве)

Он хранит 1) Оригиналы живописный работ Шевченко

2) Рукописные стихотворения

3) Редкие фотографии поэта и его друзей

4 тысячи экспонатов в 24 залах

Картины

Цыганка-гадалка 1841 акварель

Катерина 1842 холст, масло

Слайды

и размещение баннера -ОБЯЗАТЕЛЬНО!!!

Мельник Н.І.

Вчитель початкових класів СЗШ №2

м. Марганця

„Конспект інтегрованого уроку”

Мета:

навчальна - доповнити, ;розширити;знання;учнів;про Шевченка -поета, Шевченка - художника; вчити працювати с художньою літературою, порівнювати, співставляти, виділяти головне, ;робити висновки;

розвиваюча - ;розвивати спостережливість, вміння передавати;на малюнку своє бачення твору; вміння виконувати короткотермінові завдання на основі асоціацій;

;виховна - ;виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам;залишив;Тарас Григорович Шевченко.

Обладнання: портрет;Тараса Шевченка, ;твори;поета, ;картини; грамзапис вірша - пісні " Реве та стогне Дніпр широкий", схематична карта України, ;мікрофон, ;;скрипка, фарби, свічка, папір

Тип уроку: інтегрований, з поєднанням позакласного читання, музики та образотворчого мистецтва.

Хід уроку.

/. ;;;;;;;;Організаційний момент.

Підготування учнів та робочих місць до уроку,

Перевірка наявності учнів.

//. Актуалізація знань та чуттєвого досвіду учнів.

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок, ми дізнаємося багато нового і цікавого про одну дуже талановиту, незвичайну людину, яка залишила незабутній слід в історії української літератури. А про кого саме йтиме річ, ви дізнаєтесь із інсценівки.

Оксана: ;;Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе, давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть малюєш. ;От виростеш і будеш;малярем. ;;Еге ж?

;Тарасик: Еге ж, малярем.

;Оксана". І розмалюєш нашу хату?

Тарасик: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. ;;Ні, я не ледащо!

Я буду, буду таки малярем!

Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий - вони ж питочки хочуть.

Ш.Повідомлення теми уроку.

Кого в образі цього маленького хлопчика ви впізнали?

Так, мова піде про Т. Г. Шевченка.

ІУ.Повідомлення завдань уроку:

Наше завдання: продовжити творчу спадщину поета, а ще дослідити, чи здійснилася заповітна мрія хлопчика - Тарасика?

Яка ж його заповітна мрія?

А навіщо це нам знати?

(відповіді дітей)

V. Узагальнення вивченого матеріалу з позакласного читання.

А ще Шевченка називають Кобзарем. Кого раніше називали кобзарями? (відповіді дітей)

Так, раніше називали кобзарями мудрих дідусів, що ходили від села до села, грали на кобзі, правдиво розповідали людям про життя на Україні. Це, переважно були пісні сумного характеру.

Чому Шевченка називають Кобзарем?

1.;;;;;;Довести за творами поета, що Шевченко правдиво розповідав про життя за часів кріпаччини.

" Якби ви знали паничі".

III та IV групи - ;;;;" Мені тринадцятий минуло".

V група;- ;;;;"Сон".

Аналітична група - слідкує за відповідями та доповнює при необхідності.

б). Правила роботи в групах.

коли хтось говорить, всі слухають і не перебивають; намагатися обговорити всі ідеї, думки.

в). Хід обговорення.

перевірка роботи в групах - виступ доповідача; доповнення, якщо є, аналітичної групи; запис основних рис творів.

г). Підведення підсумків обговорення.

;;;;;;;Так як жилося за часів кріпаччини людям?

;;;;;;;А самому Шевченку?

;;;;;;;А як розповідав поет про природу? Доведіть це за допомогою твору.

2.;;;;;;Довести за творами поета, що Шевченко розповідав про природу.

Творчі завдання кожна група учнів обирає самостійно.

а). Хід обговорення.

перевірка роботи в групах - виступ доповідача; доповнення, якщо є, аналітичної групи; запис основних рис творів; оцінювання роботи.

VI. Підведення підсумків уроку з позакласного читання.

;;Шевченка називали Кобзарем, бо він правдиво і мудро розповідав про ті страждання, яких сам зазнав, та люди, які тоді жили. Але він з великою любов"ю оспівував природу рідного краю, її чарівність, неповторність. В ті жахливі часи, зазнаючи величезних страждань, хлопчик ріс допитливим і розумним, працьовитим і уважним. А мрія стати художником ніколи не залишала Тарасика. Але були у нього і інші мрії. А які саме дізнаємося з уривку твору Оксани Іваненко "Біла ніч".

БІЛА НІЧ

Як добре, що в Петербурзі білі ночі!

;;Хлопці, зморені денною працею, ще не сплять. Зовсім тихо на хазяйській половині. Тільки Тарас ніяк не може заснути в своєму кутку.

;;У крихітне віконце на горище пробивається світло. Видно як удень. Це петербурзька біла ніч. Тарас не може заснути. Та він не хоче зараз спати. Голова його повна думок і мрій. Це його єдиний вільний час, він може думати, про що хоче. Зараз так видно, він може робити, що хоче.

;;Тарас пройшов садом і повернувся в алею статуй. Яка тиша, який спокій зараз у цьому саду! Ніхто й ніщо не заважає, він може віддатися своїй улюбленій справі. Тарас виймає папір і починає перемальовувати статуї. Але всі почуття, думки, мрії збудженні прогулянкою. Про що міг думати Тарас? Ех! Якби можна було заспівати! Заспівати рідну пісню, яку співали рідні сестри, мати, старий дід там, на далекій Україні. Йому дуже захотілося заспівати так, як колись співав він сам, блукаючи ярами, степами, над синім Дніпром. Цього, звичайно, не можна робити. Але в голові линуть ці пісні, з якимось новими, своїми словами, і замість того, щоб малювати, як збирався, на рисувальному папері він записує свої пісні.

;;Перед очима линуть широкі степи, зелені гаї і діброви, рідний Дніпро, то такий ласкавий привітний у літні ясні дні, з тихими вербами, що схиляються над ним, то непокірний, ревучий та могутній.

;;;;Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітерзавива,

Додолу верби гне високі, Горами хвилі підійма...

;;;Біжать рядки за рядками. Легко, без напруження,Тарас пише рідною своєю мовою, якою розмовляв на селі з батьком, братами, сестрами, якою розказував дід свої нескінченні оповідання, Якою рідна ненька співала пісні над убогою колискою. Він перечитує, і самому дивно, що виходить так складно, так просто і гарно, і він усміхається щасливо, розгубленою посмішкою. ;;;;Як же це добре, що в Петербурзі білі ночі!

VII. Актуалізація знань та чуттєвого досвіду учнів.

Про що мріяв Шевченко в літньому саду?

Так, мріяв малювати, співати, а створив чудовий твір, в якому так точно передав характер наймогутнішої річки України - Дніпра. А ми спробуємо втілити мрію Тарасика.

VIII. Повідомлення завдань уроку з;малювання:

Сьогодні в своїх малюнках спробуємо передати силу і могутність Дніпра, його непокірність.

IX. ;;;;;;Узагальнення вивченого матеріалу з музики та малювання.

» ;;;Краще зрозуміти цей твір нам допоможе музика.

а). Прослухування грамзапису твору "Реве та стогне Дніпр широкий" у виконанні капели бандуристів. » ;;;

;;;Вслухайтесь в музику. Як вона звучить?

;;;;;;;Яка за характером? ;;;;;;;;(горда, неспокійна, простора, насичена, велична)

б). Робота над образами твору.

Зачитайте І строфу вірша. Які образи присутні? ;;;;(Дніпро, вітер, верби, хвилі).

Зачитайте II строфу вірша. Які образи присутні? ;;;(місяць, хмари).

Зачитайте III строфу вірша. Які образи можливо побачити, а які почути?

Які кольори допоможуть передати настрій твору?

Шевченко малював свої твори вуглинкою, а ми будемо малювати спочатку невидимим пензликом - свічечкою, а потім широким пензликом.

а). Виконання роботи.

*Як розташовуємо папір?

*Що будемо малювати першим?

*Що темніше небо чи земля?

г). Слухання музичного інструменту.

;;;;;;;Щоб вам легше було передати образи твору, його характер, Аня вам буде допоморати разом зі скрипкою.

X. Підведення підсумків уроку з образотворчого мистецтва

а). Демонстрація кращих робіт;;;(по одній з кожної групи);

» ;;;Я, гадаю, Шевченко був би задоволений вашою роботою, а от зараз я запрошую до маленької художньої виставки творів Шевченка - художника.

б). Демонстрація репродукцій Шевченка.

I;;;;;;;період творчості. ;;;Малюнки, виконані в дитинстві та картини, створені під час навчання в Петербурзі.

II;;;;;;період -;;;;;;;;Серія "Живописна Україна", "Циганка - ворожка".

Катерина, у Києві,в Корсуні, у Черкасах, дари в Чигирині, діти Рєпніних.

/// період -;;;;На засланні. Казахські діти.

Порівняння з віршами за характерними рисами записаними на дошці.

в). Розповідь про подорож по Україні після повернення з Петербурга.

;;;;Знаходячись далеко від України Шевченко завжди дуже сумував за Батьківщиною. І лише після;;14 років чужини, у травні 1843 року йому вдалося повернутися на Україну. Повернувшись поет мандрує по містах і селах Полтавщини, Катеринославщини, Київщини. У вересні Шевченко об"їхав місця, пов"язані з історією Запоріжської Січі, побував на острові Хортиця, на території сучасного Нікополя, Марганця.

;;;;Давайте, діти, звернемось до нашого проекту, нашої карти і пригадаємо, які ж саме Січі козацькі і де були розташовані на території нашої області. От і визначимо за допомогою ось цієї стрічечки шлях - подорож Шевченка. Розпочав він з Черкащини, відвідав Верхньодніпровськ, Катеринослав, Олександрівськ, Покровське.

;;Поет на власні очі побачив місяця, якого він оспівував у своїх творах. Під час подорожі він не розлучався з альбомом і зробив десятки малюнків, але збереглися лише декілька. А ось цей (демонстрація картини) знаходиться в музеї Дніпропетровська.

г). Вправа "Мікрофон ".

Як ви гадаєте, діти, чи здійснилася мрія маленького Тарасика?

Які риси характеру проявив він для досягнення своєї мрії?

Чи вважаєте ці риси потрібними вам?

А чи варто нам про це говорити, читати, адже це мрія однієї людини, а у кожного - є свої?

Обговоріть це питання в групах і висловіть свої аргументи з допомогою мікрофону.

Якщо "ЗА" - то чому? ;;;якщо "ПРОТИ" - то чому?.

XI. Підведення підсумків уроку.

;;;;Мені було дуже приємно працювати, бо ви з увагою віднеслись до мрій Тараса Шевченка, а значить і свої мрії зможете втілить в життя.

;;;;Вдома прочитаєте ще раз твір "Біла ніч" і розповісте батькам про те, як з"явився малюнок, який ви намалювали на уроці до цього твору.

Тема: "Я буду, буду таки малярем!"

Понравилось? Отблагодарите, пожалуйста, нас! Для Вас это бесплатно, а нам - большая помощь! Добавьте наш сайт в свою социальную сеть: